Статті

Чого ми не любимо свою роботу?

Чого ми не любимо свою роботу?
“Або робота буде для мене цікавою, або високодохідною.” Якщо вірити цьому твердженню у тебе є певна стала особистість. Вона має певний набір характеристик, яким відповідає лише невелика кількість професій. 
 Якщо ти обираєш іншу – відчуваєш штучність. Люди, переважно, аргументують свою нелюбов до роботи тим що вона не викликає в них натхнення, не є для них цікавою. Відчуття, які людина отримує в процесі не синхронізуються з її психологічними особливостями. Як правило, є зв’язка: цікава діяльність не достатньо оплачується, а та що не подобається має вищий рівень фінансової винагороди. Тоді в тебе виникає внутрішній конфлікт: "Що ж обрати?". 
 Але тут варто поставити собі дуже хороше питання: “Наскільки я впевнений у правильності своїх суджень?”. Цілком імовірно може виявитись що вони хибні. "То що ж мені робити з відчуттями до роботи тут і зараз?" Зроби з неї гру, наповни її цікавістю! Як це працює? Для початку розглянемо деякі факти: 
1. Об’єктивної реальності, як такої не існує. 
2. Кожен сприймає, бачить і відчуває все по-різному. 
3. Ваше сприйняття багато в чому залежить від ментальних установок. 
 І тут починається найцікавіше – твоя реальність багато в чому залежить від системи твоїх стереотипних очікувань. Тобто щастя, бажання розвитку, оцінка становища речей набагато більше змінюються у залежності від твого сприйняття реальності ніж від самих подій в ній. Дорослій людині для того, щоб перетворити роботу на гру треба здійснити певні психологічні фокуси, але діти прекрасно це вміють і так. До часу поки деструктивна система освіти й виховання не позбавить їх цього чудового природнього вміння. То як же перебувати своє сприйняття? 
 Розширити його!Вмикай уяву і зв’яжи у своїй голові галузі, які до того сприймались розділено. На шкільних уроках ми вивчали фізику й хімію, природу елементарних частинок, закони що описують їх взаємодію. От ти, наприклад, працюєш зараз над столярною роботою, яка здається нудною. Бачиш ось ці шматочки тирси? Можна все життя пропрацювати в деревообробному цеху й бачити тільки тирсу. Або поглянути інакше. Візуалізуй клітковину - це органічна речовина з якої складається дерево й вона має в своєму складі вуглець, кисень і водень. Цих елементів у пилинці, що відлітає від твого станка більше ніж зірок у видимому космосі. Останні, до речі, є атомами, які в свою чергу ніщо інше, як енергія проявлена в матерії. Це лише один зі способів пробудити бурхливе й нескінченне танго уяви. Заглиблюватись у ширину сприйняття можна вічно й у різні способи. 
 Для чого тобі це? Щоб розбудувати нові нейронні доріжки й розширити варіативність власного мозку. Відповідно він стане більш гнучким, більш наповненим. Це сприйматиметься тобою як відчуття задоволеності від своєї діяльності. 
 Отже, твоя робота для тебе буде важливою, навіть якщо хтось вважатиме інакше. Способів поглянути на одні й ті ж речі є дуже багато, а тому зовсім не має значення до яких інструментів звернеться твоя уява бо все врешті-решт є ілюзорним і багатогранним проявом енергії. Тому спосіб сприйняття треба підібрати подібно до музики, що наповнює твій плейлист і надихає тебе на більше. (с) Дмитро Кошовий
Made on
Tilda